Роман “Атлант розправив плечі” Айн Ренд — унікальне явище у літературі. Після публікації у 1957 році, він отримав нищівну критику та, не зважаючи на це, став другою після Біблії книжкою, яка найбільше вплинула на життя американців. Окрім того, роман повторно здобув шалену популярність більше ніж через 50 років після публікації —  а саме під час Великої Рецесії. 

Одні критики називають його безглуздим та “недалеким”, в той час як інші кажуть, що це — чи не найкращий маніфест кожному підприємцеві, а також будь-якій людині, яка хоче йти до своєї мети не зважаючи ні на що.

Чому ця книга має таку популярність серед читачів та за що її не полюбили критики? Про це все читайте у статті.

Сюжет без спойлерів

Айн Ренд розповідає нам історію американського суспільства, яке відмовляється від ідеї приватної власності та індивідуалізму. Ми бачимо світ, де герої поділилися на дві категорії: творці або підприємці (люди розуму), а також мародери-чиновники та люди, які хочуть жити за рахунок плодів праці підприємців.

Мародери-чиновники, будучи представниками уряду, те і роблять, що випускають закони, якими намагаються контролювати підтриємців, забрати їх прибуток і поділити його порівно між усіх людей.

З цього нічого путнього не виходить і все що ми спостерігаємо — це руйнацію суспільства та його повне зубожіння. Це зубожіння доходить до того рівня, що мислення вважається чимось надуманим, на нього ставиться клеймо, а винахідників можуть покарати за інновації. 

Даґні Таґґарт — головна героїня роману, віце-президент колись успішної залізничої компанії. Даґні робить усе можливе, щоб протистояти уряду, який хоче забрати та контролювати справу її життя. Весь роман — це боротьба Даґні та її прибічників з законами, які унеможливлюють її діяльність як підприємця.

Маніфест людському розуму 

“Атлант розправив плечі” вважається однією з кращих книг для бізнесменів. Її часто можна побачити у списках літератури для людей, які займаються підприємницькою діяльностю. Що ж робить його таким особливим?

Цей роман оспівує людський розум та його можливість творити і розвиватися. Особливо актуальною ця історія є для підприємців. Згідно ресурсу InvestorJunkie, Айн Ренд дуже уміло передає суть бізнесу в цілому.

Будь-яка людина, яка колись хотіла почати свій бізнес або активно ним займається, розуміє скільки кіл пекла треба пройти, щоб досягти якогось результату. Історія Даґні та інших підприємців з книги (наприклад, Герні Ріардена) — це ідеальне уособлення мотивації та сили духу, необхідної щоб дійти до кінця і досягти своєї мети.

Зачаровує ця історія не тільки підприємців, а будь-яку людину, яка вірить у силу людської думки та бажає почитати щось мотиваційне. “Атлант” — це дифірамби людському розуму. Боротьба людей розумних проти людей мародерів у історії досягає свого епогею. А Джон Ґолт — це магічний і загадковий символ цих ідей, який залишається загадкою для нас аж до кінця книги.

Що пішло не так?

Не зважаючи на всі ідеї книги та її популярність, критики сприймають її досить негативно і ось основні причини чому:

Чорно-білий світ, у якому не існує “сірого”

Усі герої роману — це уособлення вищої відданості меті та людському розуму. Вони настільки сильні, ідеальні, незламні, що здається, що вони просто не можуть існувати. 

У критичному відгуці The Guardian згадується, що світ Ренд — це світ поділений на хороших та поганих. Тут нема жодної людини, яка б мала хоч якийсь відтінок сірого. І це робить усю цю історію та її героїв нереалістичними.

Роман, у якого не було редактора

За версією вже згаданого вище InvestorJunkie, роман можна було б скоротити десь у двічі. І така думка зустрічається у багатьох критичних відгуках. Кажуть, цьому роману не вистачає редактора, який би сказав пані Ренд, що вона часто повторює одні і ті ж філософські ідеї і порекомендував скоротити обсяг книги шляхом вирізання повторів.

А епогеєм цієї критики стає відома промова на радіо Джона Ґолта, яка займає ледь не 100 сторінок книги (а могла б зайняти максимум 10). 

“Безглуздий роман, який вам захочеться дочитати до кінця” — саме так описує цю книгу автор відгуку на The Guardian. Не зважаючи на те, що в книзі можна знайти чимало мінусів, її важко залишити недочитаною. Нам все ж таки хочеться дізнайтися чим закінчиться історія, та чи отримає людський розум та підприємницька діяльність верх над несправедливим суспільством.  

Питання для книжкового клубу

Роман “Атлант розправив плечі” зараз популярний і в Україні. Якщо ви його читали і хочете ще про нього подумати, ось вам питання для роздумів. Також це чудова підбірка питань для обговорення на книжковому клубі.

  1. Деякі критики називали цей роман “утопією жадібності” (ніби-то всі ідеї роману зводяться до того, що треба бути жадібним і намагатись заробити більше). Що ви думаєте про це твердження?
  2. Як висвітлюється поняття “егоїзму” у романі? Що ви можете сказати про егоїзм Даґні, Генрі та інших головних героїв? Чи схвалюєте ви їхню поведінку?
  3. Як би ви охарактеризували стосунки Даґні та Генрі Ріардена?
  4. На вашу думку, що символізує долар, а також смолоскип Ваятта у книзі?
  5. То хто такий Джон Ґолт?

Діліться відповідями на ці питання у коментарях. Ми раді почути вашу думку та обговорити її. І яке ваше варження від роману загалом?

Сподобалась стаття? Обов'язково поділіться нею з друзями: