Сама тільки згадка про успіх у контексті нонфікшн літератури може викликати здоровий скептицизм. Тонни видань,  анотації яких обіцяють змінити життя, сотні порад повторюються від однієї книжки до іншої, купа історій успішного успіху типу “будь продуктивним, прокидайся рано, продуктивним будь”.

Чи саме це потрібно на етапі відкриття власної справи, її планування, а, може, й досі пошуку? Чи допомагає у непрості часи самокопань, часом сумнівів, а з ними і змін? Чи дає не лише мотивацію, а й натхнення чи підтримку?

Якщо ваша відповідь ні, тоді радимо придивитися до книги «Жіноча компанія» Ґрейс Бонні від видавництва ArtHuss. Це приклад нетипової мотиваційної літератури, в якій зібрані інтерв’ю з сотнею жінок, що присвятили себе улюбленій справі, пішли за мрією і реалізували себе у сфері креативного підприємництва.

Поговоримо відверто про реалії життя бізнесвумен, а також подумаємо над питаннями, що ставить перед нами ця книга.

Успішна жінка — завжди впевнена, продуктивна і натхненна?

Героїні Бонні аж ніяк не схожі на стереотипних бізнес-леді в костюмах, не підпадають вони й під ейджистські уявлення про вдалий вік для самореалізації та й взагалі своїм прикладом руйнують будь-які уявні обмеження. Ніяких попсових образів жінок а-ля “я встигаю все на світі” чи інстаграмної картинки ідеального та гармонійного життя.

«Я дозволяю собі бути щирою. І це допомагає мені жити життям, про яке я навіть не мріяла».

Тут вам і фотографка, що живе і працює в автомобілі, подорожуючи країною; і фуд-стилістка, яка починала бізнес без фінансового планування; і хореографка на візку чи графічна дизайнерка, що самотужки навчилася каліграфії і заробляла на красивих рукописах віршів Боба Ділана.

Відповідаючи на однакові питання, ці жінки вкотре доводять різноманітність поглядів і шляхів досягнення цілей. Вони чесні у розповідях, не приховують страхів, сумнівів та складних моментів становлення. Розгубленість та відсутність можливості працювати через смерть рідної людини, згорілий ущент ресторан чи постійні нав’язливі думки про гроші не успіхом єдиним.

«Я постійно вчуся. Я звертаюся по допомогу. Не соромлюся митей слабкості. Намагаюся відкинути негативне мислення і підтримувати позитивне. Переконую себе вірити, що все владнається».

Незважаючи на відвертість, лаконічні історії життя підприємниць не дають можливості зануритися у їхні проблеми. Артрит, що може зруйнувати все, інвалідність з дитинства або ж стереотипно “пізній” початок — це не ті речі, на яких акцентується увага, героїні навпаки доводять, що усе це не може бути перепоною для життя у потоці. Головною залишається сама діяльність, рівність у можливостях, нагадуючи: важлива людина, а не діагноз\вік\ще щось    потрібне підкреслити.

«Я волію сприймати надскладні професійні завдання як можливості – змінити спосіб мислення, створити щось нове. Я не порівнюю себе з іншими. Адже ні з ким не змагаюся».

Закулісся підприємництва

«Жіноча компанія» балансує між популярною мотиваційкою та складними історіями успіху, залишаючи рівно стільки інформації, скільки потрібно для натхнення, і такої, що не обтяжує зайвими думками і не спонукає до пожирання себе докорами на кшталт “а чому я досі нічого не досягла”.

«Це нормально – не знати напевно, що саме хочеш робити. Що всі інтереси важливі й неодмінно знайдеться спосіб поєднати їх – тож роби далі те, чого прагне душа».

На відміну від прикладів з популярного-саморозвиткового, реалії життя героїнь нескладно “приміряти” на себе, адже вони не оминають теми материнства, стосунків та жертв, на які були змушені піти заради бізнесу. Відмова від зустрічей з друзями чи навіть можливості мати дітей, постійний брак часу, пропущені родинні миті. Цей аспект теж не розкривається, наче лише для розуміння    все і одразу не встигнеться. І що жінки ці такі ж люди.

Естетика успішності

«Ця історія візуальна. Портрети з відкритими поглядами, мрійливими усмішками, в улюблених інтер’єрах, поряд з найкращими роботами. Я роздивлялась не тільки їхні робочі місця, а й одяг, зачіски, руки», — зазначає у своєму відгуку букблогерка Юлія Дутка, @tar_el

Дійсно, розкішне оформлення цього видання    окрема доза натхнення. Живі портрети таких різних, унікальних жінок, світлини їхніх робочих просторів, що руйнують ще одне стереотипне уявлення про обов’язковий офіс у бізнес-центрі    героїні стають ще ближчими.

«Я така, яка є. І не збираюся “припасовуватися” до чиїхось бажань або сподівань. Я обстоюю власні переконання й боронитиму їх».

Книжка обіцяє поради    без них читач не залишиться. Тільки-от формат їхньої подачі нетрадиційний для подібної літератури. Деякі з мисткинь прямо і практично списком видають те, на що варто звернути увагу, і поради ці часто стосуються радше фінансів чи планування, ніж самої творчості чи пошуку. Інші ж діляться особистими інсайтами, власними помилками та аналізують свій досвід.

«Уникай зацикленості й дозволяй собі помилятися. Усі помилки чогось нас навчають, тому насправді помилок не існує. Є тільки матеріал для навчання».

Не менш важливим є цитування, місцями окремо винесене ледь не на цілу сторінку, слова тих, ким надихалися самі підприємниці або ж згадки та напучування від рідних, часом ще з дитинства. Перечитуючи та аналізуючи їх, відловлюєш знакові для себе    ті, що дійсно можуть стати поштовхом. Цікаво, що, зібравши по реченню з кожного інтерв’ю, можна отримати ледь не мантру   що я і зробила.

«Я сильна. Я гідна. Я вільна. Я креативна. Я унікальна. Я впевнена».

Що ж таке успіх?

Неочікувано, але мало хто з цих жінок говорить про гроші та умовну світову славу як фактор успіху. Створення комфортних умов праці, якість життя та свобода вибору, задоволені клієнти\читачі\покупці та можливість займатися улюбленою справою. Іноді навіть настільки прості речі, що й читач може переглянути своє ставлення до успіху і виявити вже існуючий у своєму житті.

«Я запитую себе, чи робить мене моя справа щасливою. Чи хотіла б я переспрямувати енергію в іншому напрямі? У більшості випадків мій внутрішній голос миттєво каже мені, чого я хочу та потребую, і кому варто довіряти. Я вчуся дослухатися до нього».

«Жіноча компанія»    потужна підтримка для тих, хто зараз на шляху до власної справи. Відверта суміш досягнень і падінь    замість якогось універсального рецепту, мотивація без прикрас    з розумінням того, що не завжди все йде за планом. Та й черговий доказ собі: я не одна така, в мене вийде.

Питання для обговорення

Не вигадуючи нових, публікуємо питання з інтерв’ю від Ґрейс Бонні, які варто поставити собі кожному з нас: 

  1. Що допомагає триматися на плаву в миті невпевненості в собі або за несприятливих обставин?
  2. Чого світ потребує більшою мірою? Чого меншою мірою?
  3. Якими рисами характеру ви найбільше пишаєтеся?
  4. Що б ви хотіли знати десять-двадцять років тому з того, що знаєте тепер?
  5. Що для вас успіх?

 

Сподобалась стаття? Обов'язково поділіться нею з друзями: